Показання для проведення шкірних проб на алергени. Підготовка до скарифікаційних проб. Види алерготестів. Помилковий результат. Можливі побічні ефекти.

Шкірні проби при діагностиці алергії

Якщо своєчасно діагностувати алергію, є можливість її вилікувати та запобігти можливим рецидивам. Щоб визначити наявність патології проводять комплексну діагностику, важлива складова якої – алергічні проби. Перш ніж проводити маніпуляцію, лікар пояснює, що таке алерготест, як він робиться, яка потрібна підготовка. Усі відомості, надані лікарем, слід розглянути у подробицях. Це потрібно для отримання максимально точних результатів дослідження, щоб не допустити розвитку ускладнень.

Зміст

• 1 У яких випадках проводять алергопроби
• 2 Типи шкірних тестів
• 3 Алергологічне тестування у дитячому віці
• 4 Алгоритм проведення скарифікаційної проби на алергію
• 5 Обмеження до проведення алергопроб
• 6 Підготовка до дослідження
• 7 Розшифровка результатів
• 8 Причини отримання неточних результатів
• 9 Можливі побічні ефекти та наслідки після проведення шкірної проби

У яких випадках проводять алергопроби

Шкірні проби на алергію є дослідження організму на виявлення особистої непереносимості або підвищеної чутливості до певних подразників (алергенів). Подібне тестування потрібне за наявності:

• схильності до алергічної реакції з метою виявлення більшої кількості ймовірних подразників;
• навіть незначних підозр на розвиток алергії перед використанням анестетиків, застосуванням нового медикаменту, незнайомою косметики та інших аналогічних ситуаціях, особливо в дитини;
• необхідності визначити подразник, якщо джерело виникнення патологічної реакції імунітету людині невідомий.

Крім цього, проби на алергени показані при деяких захворюваннях:

• при бронхіальній астмі з тяжким порушенням дихальної функції;
• при полінозі з яскраво вираженою симптоматикою, характерною для даної патології;
• при харчовій, медикаментозній алергії;
• при алергічному риніті, кон’юнктивіті, дерматиті.

Завдяки алерготесту можна швидко з’ясувати, яка саме субстанція стала причиною підвищення чутливості. З цією метою на організм впливають різними подразниками в мінімальному дозуванні, а в подальшому проводять оцінку отриманих результатів відповідно до характеру проявів. декількох різновидів:

• корифікаційна – в районі передпліччя спеціалістом наносяться частинки алергену, для цього за допомогою голки або ланцету робляться невеликі подряпини;
• аплікаційна – безпечна методика, за якої не потрібно завдавати навіть мінімальної шкоди епідермі: на шкіру пацієнта лікар кладе вату, просочену розчином алергену;
• прик-тест – на шкіру медсестра капає невелику кількість алергену, потім спеціальним інструментом обережно виконує прокол в області проведення проби. , коли у кого-небудь із рідних має ється схильність до алергії.У деяких випадках, навіть при правильному харчуванні та догляді, у малюка все-таки з’являються ознаки алергії. Як родичі, так і лікар не в змозі відразу сказати, що спричинило розвиток такої реакції організму. У подібній ситуації алергологічний тест допоможе досягти бажаних результатів.

  Щоб розібратися в тому, як робиться алергопроба дитині, перш ніж приступати до проведення маніпуляції, слід звернутися за консультацією до дитячого алерголога. Найкращим методом тестування на алергени у дитячому віці є скарифікаційна проба.

  Подібні процедури можна проводити не кожній дитині. Алерготест дітям молодше 2-річного віку не приносить необхідного ефекту, причому завдає дискомфортних відчуттів.

  Крім того, при проведенні тестування на алергени дитині у нього не повинно бути жодних симптомів, характерних для даної патології (висипки на шкірі, нежиті, кашльового синдрому тощо).

  Алгоритм проведення скарифікаційної проби на алергію

  Скарифікаційне тестування на алергени проводиться так:

  1. Перш ніж наносити подряпини, шкіру обробляють за допомогою 70% спирту.
  2. Якщо проба проводиться дитині , маніпуляція виконується на спині у верхній області, а дорослим – на передпліччя.
  3. На оброблену зону шкірних покровів лікар наносити подряпини невеликих розмірів із проміжком 4-5 см. є можливість отримання неточних результатів.
  4. За допомогою стерильної голки або ланцету лікар вводить екстракт або розчин подразників. Кожен вид алергену наноситься новим інструментарієм.
  5. Протягом чверті чесу пацієнту слід сидіти нерухомо, щоб розчини з алергенами не перемішалися, інакше отримані результати будуть неправильними.
  6. Після часу, оцінюючи рефлекс шкіри в області подряпин, лікар робить висновок, чи несе субстанція небезпеку цій людині чи ні. Поява папул, гіперемії, сверблячки, набряклості в конкретній ділянці вказує на негативну реакцію на подразник.
  7. Результати дослідження можна побачити через 15 хвилин. Провівши необхідні виміри, проаналізувавши ситуацію, лікар витирає зі шкіри залишки крапель алергенів. Під час проведення однієї маніпуляції є можливість перевірити реакцію не більше, ніж на 20 подразників. проведення процедури. Якщо ж організм пацієнта бурхливо відповідає на введені подразники, що призводить до розвитку анафілактичних реакцій, може знадобитися надання швидкої та грамотної спеціалізованої допомоги, щоб запобігти серйозним ускладненням.
     
     

     Обмеження до проведення алергопроб< /h2>
     Будь-яке алергологічне дослідження протипоказано проводити у разі:

     • гострого перебігу алергії протягом 14-21 дня;
     • лікування антигістамінними засобами та іншими медикаментами, мета яких – зниження вироблення гістаміну, а також перші 7 діб після припинення їх прийому; li>
     • загострення патологій хронічної форми, включаючи нервово-психологічні порушення, або стадія лікування;
     • вагітності та грудного вигодовування, менструацій – у представниць жіночої статі;
     • в недавньому пр шлом, що трапився анафілактичного шоку;
     • лікування гормональними препаратами, а також протягом перших 14 діб після закінчення курсової терапії;
     • розвитку в організмі інфекційного та запального захворювання ( респіраторних, вірусних патологій, ангіни та ін.);
     • діагностування онкологічних захворювань, СНІДу, цукрового діабету;
     • у разі присутності бурхливої ​​відповіді на певний подразник;
     • коли пацієнт молодше 3-5 років, або старше 60-річного віку. Якщо присутній будь-який з перелічених станів, шкірний тест на виявлення алергену не виконують. У цьому випадку для визначення подразника досліджують кров пацієнта.
       
       

       Підготовка до дослідження

       У процесі підготовки до виконання алерготесту необхідно спочатку проаналізувати протипоказання та виключити всі ймовірні фактори, які можуть призвести до викривлення результатів дослідження. Крім того, потрібно врахувати, що проведення проб можливе лише за стійкої ремісії (мінімум через 4 тижні після загострення).

       Також у процесі підготовки до дослідження потрібно дотримуватися деяких вимог:

       ВАЖЛИВІ НОВИНИ:

       • протягом 3 діб до тестування потрібне зниження фізичних навантажень;
       • протягом доби забороняється курити;

         li>

       • у день обстеження не варто їсти, тому що скарифікаційне тестування проводиться на голодний шлунок або не менше, ніж через 3 години після вживання їжі.

       До того ж фахівці радять провести психологічну підготовку до проведення маніпуляції: розслабитися та приготуватися до успішного виконання процедури.

       Розшифровка результатів

       Кожна проба є високоінформативною методикою, яка дозволяє виявити рівень ризику субстанції для певного організму. Результат дослідження може бути:

       • резко-позитивним – інтенсивне почервоніння, опуклість, що досягає за розмірами 1 см і більше;
       • позитивним – помітна гіперемія, розміри папули – до 5 мм;
       • слабкопозитивним – виражене почервоніння, опуклість за розмірами не перевищує 3 мм; em>сумнівним – шкірні покрови гіперемовані, але папули немає (щоб уточнити діагноз, призначається дослідження крові, або іншу процедуру на вибір фахівця);
       • негативним – на шкірі у сфері введення алергенів відсутня реакція.
       Результат проведення шкірних проб

       Причини отримання неточних результатів

       Зрідка результати, отримані під час проведення тесту, бувають неточними. Таке явище часто спостерігається, якщо:

       • пацієнт приймав антигістамінні засоби або інші медикаменти, що уповільнюють формування алергічних проявів;
       • неправильно проведена маніпуляція;
       • знижені шкірні рефлекси у певної людини в конкретний момент, зазвичай таке спостерігається у пацієнтів дитячого та літнього віку;
       • екстракти подразників зберігаються з порушенням правил, через що змінюються їх властивості; субстанцію, яка не є головним алергеном;
       • медсестра приготувала розчин з дуже низькою концентрацією.

       Можливі побічні ефекти та наслідки після проведення шкірної проби

       
       В окремих випадках, при проведенні шкірної проби у дітей, можливий розвиток таких подібних ефектів різної інтенсивності:

       • шкірного висипу та сверблячки;
       • надмірного подразнення в області, де наносилися алергени ;
       • почуття здавленості за грудиною під час дихання;
       • перепадів кров’ян ого тиску, які виявляються у вигляді запаморочення та непритомних станів;
       • дискомфорту в області живота і кишечника. 24 години після тестування. Якщо побічні реакції яскраво виражені, у дитини можливий розвиток серйозних ускладнень, здатних іноді призвести до смерті. З цієї причини лікар, перш ніж проводити шкірний тест, неодмінно розповідає батькам малюка про можливі негативні реакції та потреби в проведенні деякого часу (у межах 24 годин) у стаціонарі, де, якщо буде потрібно, буде своєчасно надано спеціалізовану допомогу.

         Рівень небезпеки в подібній ситуації визначають з урахуванням загального стану здоров’я дитини і типу подразника, що вводиться.

         Якщо є схильність до алергічних реакцій, потрібно одноразово пройти тестування на наявність алергії. Запобігти будь-якій недузі набагато простіше, ніж надалі намагатися впоратися з її ознаками та ускладненнями. Особливо це важливо стосовно алергії. Оскільки вона здатна розвинутись на будь-яку речовину, визначивши яку, можна просто не контактувати з нею і не стикатися з таким явищем, як алергічна реакція.