ендометрія називається внутрішня слизова оболонка, що вистилає тіло матки, що представляє собою багатокомпонентну систему, багату кровоносними судинами. Він постійно оновлюється і дуже чутливий до змін гормонального фону організму, особливо під час клімаксу.
При менопаузі шар, як правило, зменшується, стоншується. У такому випадку говорять про норму інволюції ендометрія. Однак якщо в період клімаксу порушується гормональний баланс, це відіб’ється також на стані ендометрія. Непоодинокими є різні патологічні стани, наприклад, гіперплазія ендометрію, коли товщина його збільшується
Клімакс — це період життя організму, який характеризується інволюцією статевої системи, що пов’язано зі старінням. Жінки після настання клімаксу втрачають можливість мати дітей, у них припиняються менструації. Це пов’язано з виснаженням фолікулярного апарату в яєчниках. Як правило, клімакс в нормі настає приблизно в 50 років. Про ранньої менопаузи говорять, якщо вона почалася до 45 років. Пізня ж менопауза починається після 55.
Якщо менструації закінчилися до 40 — це називають синдромом раннього виснаження яєчників, який вважається патологічним варіантом клімаксу.
Під час клімаксу яєчники припиняють синтезувати естрогенні гормони, в зв’язку з чим порушується робота багатьох органів, що мають рецептори до них. В їх число входять нервова і сечовивідна системи, молочні залози, шкіра і навіть кістки. Виділяють періоди клімаксу.
На першому етапі менструальні цикли стають нерівномірними, змінюється їх періодичність і тривалість. При їх порівнянні можна виявити, що сусідні цикли відрізняються на сім і більше днів. Така ситуація при клімаксі спостерігається в межах 10 циклів від першого подовженого циклу.
Ендометрій має складну будову. У нормі він складається з двох шарів — основного росткового (базального) і функціонального залозистого. Він також має дуже рясне кровопостачання, багатий кровоносними судинами.
В нормі епітеліальні структури утворені з секреторних та миготливих клітин. Строма складається з фібробластоподібних клітин, які диференціюються під час менструального циклу, і починають синтезувати колаген і позаклітинні структури, забезпечуючи цілісність строми. Також в ньому є численні залози (крипти), які відкриваються в просвіт матки.
В нормі під час предменструальной фази кількість залоз збільшується, ендометрій потовщується, посилюється і його кровопостачання. Це необхідно для подальшої імплантації ембріона. При вагітності кількість залоз і кровоносних судин значно зростає, що забезпечує харчування плода і розвиток плаценти. Якщо ж вагітність не настає, то функціональна частина оболонки відділяється і видаляється під час менструації.
На ранніх етапах проліферації він однорідний, має низьку ехогенність, його товщина, в середньому, коливається від 3 до 6 мм. На 8-10 день циклу, в фазу пізньої проліферації, функціональний шар починає товщати, зберігає однорідність своєї структури. Товщина ендометрія при цьому в нормі становить 5-10 мм. До кінця другого тижня завершується період пізньої проліферації.
Слизова оболонка продовжує потовщуватись, знаходячи підвищену ехогенність. Товщина в цей період становить 8-13 мм. Після цього настає етап ранньої секреції. Зростання тканини сповільнюється, він набуває неоднорідну ехогенність — більш виражену в центрі, і менш — на периферії. Товщина ендометрія — 10-14 мм. Під час пізньої секреції слизова починає зменшуватися в розмірі (10-12 мм.), Вона зберігає високу ехогенність.
У дітей до статевого дозрівання ендометрій знаходиться в « сплячому стані ». Товщина його незначна. Але вже тоді він розділений на функціонально активний і базальнийшар. Після початку менструацій товщина ендометрію в нормі збільшується, він починає циклічно потовщуватись і відторгатися. Остаточна його інволюція в нормі відбувається під час клімаксу.
Товщина ендометрія починає знижуватися незадовго до менопаузи. У нормі після завершення перебудови організму в клімактеричний період, товщина ендометрію становить 4-5 мм, за даними ультразвукового дослідження.
Це пов’язано зі зменшенням стимуляції його росту естрогеном. Як правило, тривалість періоду інволюції становить від 3 до 5 років. Якщо ж після цього товщина ендометрію перевищує норму цих показників — кажуть про його гіперплазії. Це найбільш часто зустрічається порушення.
Надмірна атрофія, навпаки, розвивається набагато рідше. Також на ранніх етапах клімаксу можуть з’являтися надмірні менструальні кровотечі. Це пов’язано з тим, що в цей час може короткочасно спостерігатися надмірна гіпертрофія слизової оболонки. Так відбувається через гормонального дисбалансу.
Зростання ендометрія забезпечується переважно естрогенами. У частини пацієнток під час менопаузи відбувається підвищення рівня естрогену за рахунок деяких станів.
Це призводить до надмірного розростання слизової тканини. Можливо проникнення ендометріальних клітин в інші шари матки, що призводить до аденоміозу.
У частини пацієнток даний стан розвивається як результат неправильного прийому гормональних контрацептивів.
Важливе значення також мають фактори, що негативно впливають на функцію яєчників і загальний гормональний фон:
Статистично, гіпертрофія ендометрія після менопаузи зустрічається у 20% жіночого населення, причому поширеність патології повільно наростає. Це пов’язано з екологічною обстановкою, переважно сидячим способом життя міського населення, широкою поширеністю шкідливих звичок.
Жінка під час менопаузи найчастіше скаржиться на болі в нижніх ділянках живота, больові відчуття під час менструацій (якщо вони ще не припинилися ), біль при сечовипусканні або статевому акті. У період між менструаціями можуть спостерігатися мажучі кров’янисті виділення. Іноді з’являються виражені маткові кровотечі. Тому при появі подібних симптомів під час клімаксу слід звернутися до лікаря.
Обстеження пацієнток з гіперплазією ендометрія починається зі збору анамнезу та гінекологічного огляду в дзеркалах. Після цього приймається рішення про призначення додаткових методів обстеження. Дуже інформативним, а також безпечним і зручним є УЗД органів малого таза. З його допомогою лікар має можливість визначити товщину шару, його ехогенність і особливості будови.
Для того щоб з’ясувати тип гіперплазії і характер зростання, необхідно взяття біопсії ендометрія. Використовують також метод гістероскопії — огляду внутрішньої оболонки матки спеціальним приладом, за допомогою якого можна також провести забір біологічних проб. Також корисними можуть бути біохімічний аналіз крові і визначення рівня гормонів.
При виборі терапевтичної тактики лікарі враховують вік пацієнтки, її анамнез, вираженість клінічної симптоматики, тип протікання хвороби і вид гіперплазії. Саме тому перед призначенням терапії повинна бути проведена ретельна діагностика. Як правило, лікування має два етапи — видалення ендометрія, і подальше медикаментозне лікування, яке спрямоване на відновлення норми гормонального балансу і зниження ризику рецидиву. У жінок в періоді клімаксу найчастіше видаляють і базальний паростковий шар, щоб ендометрій наростає.
Використовують різні методики. Для видалення росткового шару застосовують абляцію. Якщо необхідно усунути гіперплазію функціонального шару — застосовують кюретаж.
Оперативне втручання з метою видалення гіпертрофованої слизової називається вискоблюванням. Процедура повинна проводитися в умовах стаціонару під загальним наркозом.
В післяопераційному періоді призначається антибіотикотерапія з метою профілактики інфекційних ускладнень.
При виборі взуття кожен з нас хоче отримати стильний та якісний виріб. Але чи можна…
Те, що секс-іграшки https://stylus.ua/falloimitatory/ - відмінний спосіб принести собі задоволення або використовувати їх у сексі…
Основні діагностики бронхіальної астми у дорослих та дітей. До якого лікаря звернутись. Лабораторні та інструментальні…
Наскільки достовірним є результат аналізу крові на панелі алергенів. Переваги та недоліки методу. Як підготуватись…
Розшифровка загального клінічного аналізу крові при алергії у дорослого та дитини. Підготовка до дослідження. Показник…
Як за загальним клінічним аналізом сечі (ОАМ) визначити алергію. Яке дослідження зазвичай призначає лікар. Показник…