Чи може бути алергія на наркоз. Через скільки можуть виникнути симптоми алергії після загального наркозу або місцевого. Як перевірити алергію …

Причини появи і лікування алергічної реакції на наркоз

В медичній практиці відомо безліч різновидів алергії. В даний час все більшого поширення набувають алергічні реакції на медикаменти і, зокрема, на використовуваний в процесі лікування пацієнта наркоз. Прояв такої відповіді організму на анестезію пов’язано з її непереносимістю і розвивається в дуже важкій формі, що вимагає негайної реакції для порятунку людини. Зміст

• 1 Особливості прояви
  • 1.1 Загальні принципи розвитку алергії на ліки
  • 1.2 Особливості алергії на наркоз
• 2 Причини алергічної реакції
• 3 Симптоматика
• 4 Небезпека ускладнень
• 5 Порядок діагностики
• 6 Надання допомоги при алергії
• 7 Профілактика

Особливості прояви

Алергічна реакція у відповідь на який використовується з метою анестезії препарат виникає дуже швидко — миттєво, протягом перших 10-15 хв., через годину і навіть через добу. Форма такої реакція може бути різною, але найбільш важкою вважається анафілактичний шок . Все мед. установи оснащені засобами, щоб надати успішну першу допомогу при такому ускладненні.

Загальні принципи розвитку алергії на ліки

Говорячи про алергію на лікарські препарати, слід зазначити той факт, що в результаті його первинного прийому активується сенсибілізація. Тому прийняте речовина перетворюється в алерген. Повторний прийом пов’язаний з активацією клітин огрядного типу, що направляють гістамін до складу крові. Результатом стає роздратованість нервових закінчень, м’язовий і судинний спазми, продукування слизу і капілярний розширення. Тому симптомами алергії часто є свербіж, висип, набряк і розглянута вище анафілаксія.

У той же час існує і реакція імунної типу, що виявляється відстрочено. У зону запальних змін направляються лейкоцити, на місці уражених клітин формується сполучна тканина. Підсумком стає розвиток ускладнень у формі небезпечних патологій. До них відносять тромбоцитопенію, гемолітична анемія, васкуліт, сироваткову хворобу.

Особливості алергії на наркоз

наркозу вважаються спеціальна група препаратів, які дозволяють знизити чутливість тіла повністю або його окремих частин. Під їх дією нервові імпульси припиняють проходити, що необхідно для проведення операції. Анестезія може бути двох типів:

1. Загальна , коли чутливість людини усувається повністю, оскільки він переводиться в несвідомий стан. Виділяють простий і комбінований наркоз. Він може проводитися за допомогою інгаляції або введенням речовини в вену. Це більш важкий для пацієнта тип анестезії, який вимагає попередньої підготовки та обстеження.
2. Місцева — втрата чутливості ділянкою тіла на певний період часу. Провідність окремих нервів відключається, але дихання і свідомість залишаються. Локальний тип знеболювання легше переноситься пацієнтами, при цьому немає необхідності в додатковій підготовці. Зазвичай використовується при операціях невисокої складності.

Місцевий наркоз може бути:

• термінальним або поверхневим, коли для знеболювання ліки наноситься на шкірний або слизовий покрив із зовнішнього боку.
• інфільтраційних — підшкірне надходження анестетика.
• регіонарним з надходженням препарату в ділянки, близькі по розташуванню до нервового стовбура (провідникова, спинномозкова, епідуральна, внутрішньосудинна, внутрішньокісткова анестезія) .

для загального наркозу лікарі можуть скористатися фторотаном, метоксифлураном, гексеналом, кетамін, етомідата, а для місцевого — Лідокаїном, новокаїн, бензокаїн, прилокаїн. При цьому важливо пам’ятати, що алергічну реакцію провокує не тільки основний діючий компонент, але і допоміжні елементи. Алергія може бути викликана адреналіном, стабілізаторами, консервантами чи парабенами.

Причини алергічної реакції

Головною причиною, через яку викликається алергія на наркоз, є непереносимість активної речовини або допоміжних компонентів. Іншими причинами виступають:

• невірний розрахунок концентрації або дозування засобу.
• недостатня кваліфікація або недосвідченість анестезіолога.
• токсичну дію входять до складу компонентів.
• специфічна реакція на матеріал, який використовується в шві, а також на медичні рукавички, хірургічні інструменти і препарати для стерилізації.

Звичайно, причини загального наркозу можуть нічим не пояснюватися, але в якості провокуючих чинників виступають:

• присутність більш ранніх алергічних проявів в складі анамнезу.
• патологічні відхилення у функціонуванні ендокринної системи.
• схильність бронхіальній астмі або діабету.
• генетична схильність.
• часті контакти з речовинами хімічної природи.

Якщо препарат вводити дуже швидко, використовувати засіб на порожній шлунок, після важких недуг, в поєднанні з прийомом інших ліків, ймовірність алергії істотно зросте.

Симптоматика

Реакція на наркоз буває різною по швидкості прояви — вона здатна розвинутися протягом 15 хв., через годину після маніпуляцій або через 12-24 ч. Коли прояв спостерігається миттєво, то медики можуть швидко надати кваліфіковану допомогу та знизити ризики ускладнень.

Якщо ж відповідь організму послідував через добу або трохи менше, то люди д Далеко не завжди пов’язують симптоматику саме з анестезією, а намагаються сконцентруватися на інших причинах. Це загрожує неправильним самолікуванням, втратою часу, що веде до негативних наслідків.

Алергія на загальний наркоз у дорослого або дитини має схожі форми прояву:

• розвиток набряку Квінке .
• активне поширення набряків на гортані.
• пригнічення дихальної здатності.
• проблеми з роботою серця, аж до його зупинки.
• різке зниження артеріального тиску.

При появі зазначених ознак слід максимально швидко оцінити стан та надати пацієнту адекватну допомогу медичного характеру.

Місцеве знеболювання також здатне спровокувати важкі наслідки аж до анафілактичного шоку . Такі ризики найчастіше супроводжують анестезію Лідокаїном, хоча новокаїном і бензокаїн теж притаманні реакції даного типу. Найбільш часто зустрічаються такі прояви:

• почервоніння, болючість і набряклість тканин в зоні контакту з препаратом.
• кропив’янка і утворення бульбашок на шкірних покривах.
• формування дрібних точок червоного кольору на шкірі, які локалізуються в зоні згинів ліктя або колінного суглоба.
• відчуття свербіння.
• риніт алергічного типу і підвищена сльозотеча.
• хворобливість епігастрального типу.
• нудота з блювотою.
• діарея різної інтенсивності.
• болю в області голови з ризиком втрати свідомості.
• набряк ангіоневротичного характеру.

Щоб уникнути летального результату, слід вчасно почати реанімаційні заходи!

Важливо пам’ятати і той факт, що іноді симптоматика є наслідком не самої реакції на препарат, а визначається слабкістю організму або недотриманням дозування. Зокрема це характерно для внутрішньовенного загального наркозу, оскільки його окремі елементи носять токсичний характер і здатні згубно впливати на роботу серця і системи дихання.

Якщо у пацієнта присутні захворювання серця, нирок, є недуги в хронічній формі, то використання наркозу таїть в собі безліч ризиків. При цьому рекомендується віддавати перевагу місцевим наркозу з ретельним підбором кошти і дозування, а також з контролем стану фахівцем.

Небезпека ускладнень

В деяких випадках наркоз при алергії здатний провокувати ряд ускладнень. При цьому дуже складно визначити зміна стану, оскільки людина без свідомості або у нього обмежена чутливість. Алергія у важких випадках може провокувати:

• гальмування дихальної активності і серцебиття.
• зміна параметрів згортання крові, що небезпечно під час операції.
• відхилення в роботі органів і систем людини, що може бути критично для життя.

Наслідки проявляються і з відстрочкою у вигляді тромбоцитопенії, геморагічного діатезу, сироваткової хвороби. У важких випадках ускладнення призводять до інвалідності та навіть смерті пацієнта.

Порядок діагностики

Якщо для лікування пацієнта раніше не використовувалася наркоз або був задіяний інший препарат, то про алергію дізнаються під час появи перших ознак. Тому при схильності до алергічних реакцій слід заздалегідь продумати з лікарем тактику лікування. Чи не буде зайвою консультація з алергологом або імунологом, які для перевірки наявності алергії проводять:

1. Забір крові для аналізу імуноферментного типу, що дозволить визначити присутність у складі плазми антитіл специфічного виду до білків.
2. Заміри рівня вмісту в крові гістаміну. ​​
3. Шкірні тестові проби. В процесі тестування в зоні передпліччя робляться маленькі насічки, в які крапають розчин з можливим алергеном. При виникненні припухлості або почервоніння робиться висновок про схильність до реакції на дану речовину.

Надання допомоги при алергії

Лікування при алергічної реакції на анестезію може проводитися в терміновому і плановому порядку. Якщо розвиваються прояви системного характеру, то необхідно провести реанімацію в порядку термінового надання допомоги:

1. Над місцем, куди був введений анестетик, накладають джгут.
2. ін’єкційних вводиться Адреналін і Еуфілін. Вони нормалізують серцеву та легеневу активність.
3. Для зняття запалення вводять Преднізолон.
4. Як тільки стан стабілізувався, пацієнт приймає антигістамінний засіб, наприклад, Димедрол, Супрастин, Лоратадин і т.д. Використовуються і засоби з детоксикаційні дією

В порядку планової терапії алергічної реакції, якщо порушення має легку форму, знімається симптоматика і запобігають можливі ускладнення. Лікування проводиться за допомогою таких ліків:

1. Антигістамінні засоби допоможуть прибрати симптоматику і полегшити стан. Лікарі рекомендують скористатися зодак, Зиртека, еріус, діазолін.
2. ентеросорбенти знімають навантаження на систему шлунково-кишкового тракту при наявності травних реакцій — приймають Полисорб або Фільтрум.
3. Для усунення проявів можна скористатися і місцевими засобами впливу — Фенистил Гелем, Аллергоділом, Візін Алерджі.

Профілактика

Для недопущення можливої ​​алергії на анестетик необхідно попередньо пройти дослідження на схильність до реакцій щодо дії алергену. Це допоможе виявити непереносимість конкретного лікарського засобу. У такому випадку лікар підбирає інший препарат, на який не виявили алергію. Крім того, може бути змінений і тип наркозу, наприклад, замість місцевої анестезії проводять загальну і навпаки.

Наркоз допомагає полегшити стан пацієнта під час проведення хірургічних та інших медичних маніпуляцій. Однак він сам по собі може таїти небезпеку у вигляді алергічної реакції. Такі випадки трапляються відносно не часто, але повністю не виключені. Тому перед проведенням анестезії слід обов’язково повідомити про це лікаря про можливу чутливості до препарату.